Опитування перекладачів України (квітень-серпень 2020 р.)
ЗВІТ Опитування перекладачів України Української асоціації перекладачів за підтримки «Центру соціального аудиту». Українська асоціація перекладачів провела аналіз стану перекладацької професії на основі опитування і серії інтерв’ю з перекладачами, які тривали з 22.04.2020 р. по 31.08.2020 р. В опитування взяли участь 202 перекладачі, тривало воно з 22.04.20 р. по 1.08.20 р. На думку наших партнерів, для спеціалізованої спільноти, якою є перекладацька спільнота, це максимальна кількість учасників, тобто отримані дані можна вважати валідними, і такими, на які можна спиратися у висновках щодо стану професії. Були проведені інтерв’ю з 25 перекладачами всіх напрямків діяльності (письмовий спеціалізований, письмовий художній і усний переклад), біля 28 годин. Інтерв’ю проводили з тими перекладачами, які залишили свої контакти під час опитування, погодившись, таким чином, відповісти на питання. Основною ціллю аналізу було визначити стан перекладацької професії і самовизначення перекладачів. Для цього ми отримали основні статистичні показники, визначили чинники, що заважають розвитку професії і занижують статус перекладача у суспільстві, з’ясували основні проблеми, з якими стикаються перекладачі, що працюють з українськими й іноземними бюро перекладів, видавництвами і прямими замовниками, а також почули, чого очікують від Асоціації і за якими напрямками хотіли би розвиватися. Аналізуючи види перекладів, ми побачили, що письмовий спеціалізований є універсальним видом перекладу, яким займається 171 людина, що складає 85% опитаних: тільки спеціалізований — 63 (31%), спеціалізований + усний — 34 (17%), тільки художній — 20 людей (10%), всі види — 7 (3,5%), тільки усний — 2 (1%), при чому відсотки надані від загальної кількості респондентів. За віком респонденти розподілитись таким чином: від 18 до 25 років 29 людей (14%), 26-35 — 77 (38%), 36-45 — 64 (32%), більше 45 років — 31 (15%). Переважна більшість перекладачів належить до групи від 26 до 45 років, тобто до найпродуктивнішого професійного віку, разом складаючи 70 % опитаних. Це професіонали, які мають достатній або великий досвід перекладу (від 5 до 20 років), напрацювали своїх клієнтів, мають навички ведення бізнесу. Серед них 160 людей (80%) вважають себе перекладачами-фрилансерами, тобто працюють на себе, не є штатними перекладачами, і тільки 5 з них вважають переклад своїм хобі. Переклад є основним джерелом доходу для 127 (90%) перекладачів цієї групи. Тобто, працюючи на себе і маючи переклад основним джерелом доходу, представники цієї групи є професійними перекладачами. Бути професіоналом передбачає певний юридичний статус, який визначає положення у суспільстві (між іншим). В Україні найпоширенішою формою ведення бізнесу серед перекладачів є форма фізичної особи-підприємця на спрощеній формі оподаткування (податок складає 5% від доходу). Як показали результати опитування, зареєстровані як ФОП тільки 58 респондентів (29%), ще 16 (8%) мають іншу форму бізнесу. Тобто менше ніж 37% мають офіційний статус. Серед причин, чому вони не реєструють ФОП (або навіть закривають ФОП, якщо мали), перекладачі називають, перш за все, відсутність стабільного доходу, тобто перешкодою є сплата ЄСВ щомісячно (наразі це трохи більше за 1000 грн.) З’ясувалося також, що існують, так звані «тіньові» перекладачі, які працюють на когось з колег, в кого багато замовлень. Тобто замовник не знає про їхнє існування, вони не можуть додавати свої проєкти до резюме, вони не розглядають переклад як професію, яка є основним джерелом доходу, хоча присвячують перекладацькій справі більшість робочого часу. Офіційного юридичного статусу стосунки між замовником і перекладачем набувають після підписання договору. Як показало опитування, завжди підписують договори 17 % (34) респондентів; підписують, але не завжди 38 % (77); підписують іноді 18 % (36); ніколи не підписують 27 % (55). Тобто, майже половина респондентів (45 %) або ніколи не оформлюють замовлення офіційно, або роблять це тільки іноді. Продовжуючи тему захищеності перекладачів у професії та житті, треба відзначити, що 72 % (146) респондентів не мають страхування здоров’я, життя чи професійної діяльності. ОСВІТА Опитування показало, що 47,5 % респондентів мають вищу лінгвістичну освіту і кваліфікацію перекладача, 27 % мають загальну лінгвістичну освіту, 14 % — вищу нелінгвістичну освіту. Тобто, більше половини опитаних не мають спеціальної перекладацької освіти, хоча серед них, згідно з інтерв’ю і коментарями до опитування, є ті, хто проходить спеціальну підготовку на перекладацьких курсах і сертифікацію в іноземних установах. СПІВПРАЦЯ З БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТА ПРЯМИМИ ЗАМОВНИКАМИ Українські бюро перекладів Більше половини респондентів співпрацюють з українськими бюро перекладів (110 — 55%). Оскільки для багатьох бюро перекладів є джерелом замовлень, то співпраці з ними треба приділити увагу. На питання, чи задоволені перекладачі бюро перекладів, ми отримали такі результати: всього відповіли на нього 158 респондентів (78% від усіх опитаних), тільки 35 з них, тобто 22%, повністю задоволені співпрацею, 57 (36%) відповіли «так, але іноді виникають проблеми», 66 (42%) відповіли «ні». Проблеми, які виникають у перекладачів з бюро перекладів, можна поділити на три групи: Фінансові: низькі тарифи, які не переглядаються багато років – немає додаткової оплати за терміновість і складність – несвоєчасна або неповна оплата – не компенсують запізне скасування замовлення – недобросовісна конкуренція – бюро занижують ціни у боротьбі за клієнта Забезпечення якості Немає зворотного зв’язку від редактора / замовника Відсутність редактора і коректора Некомпетентність редакторів Відсутність рекомендацій щодо термінології Розподіл тексту між кількома перекладачами без узгодження термінології Занадто велика кількість сторінок на день Організація роботи Низький рівень менеджменту (завдання без ТЗ, відсутність організованого робочого процесу) Надання завдання у форматах, що не редагуються Невчасне надання матеріалів Завдання, що не входять до обов’язків перекладача Оформлення важливіше за зміст (чиє завдання?) Наш ЗВО пробував надсилати студентів на стажування у БП, але зазвичай бракує якісного зворотного зв’язку із такими базами практики, БП фактично мають дуже обмежені можливості для сприяння підвищенню кваліфікації студентів тощо. Іноземні бюро перекладів З іноземними бюро перекладів співпрацюють 37 % (74) респондентів. На питання, чи задоволені перекладачі іноземними перекладацькими компаніями, ми отримали такі результати: всього відповіли на нього 101 респондент (50 % від усіх опитаних), 47 з них , повністю задоволені співпрацею, у 29 перекладачів відповіли «так, але іноді виникають проблеми», і 25 респондентів відповіли «ні». Проблеми, які виникають з іноземними бюро перекладів Форма оплати (немає PayPal) Тарифи нижчі, ніж в інших країнах за ту саму мовну пару Незручності у комунікації через різницю в часі (доводиться працювати вночі) Контроль робочого часу через plugin без урахування часу на пошук термінології Складна процедура укладання договору та інші формальності Несвоєчасна оплата Нажаль, тільки 56 % перекладачів, що працюють з бюро перекладів (як українськими, так і іноземними), отримують зворотній зв’язок щодо якості перекладу, відповідно