Опитування перекладачів України (квітень-серпень 2020 р.)


ЗВІТ

Опитування перекладачів України

Української асоціації перекладачів
 за підтримки «Центру соціального аудиту».

Українська асоціація перекладачів провела аналіз стану перекладацької професії на основі опитування і серії інтерв’ю з перекладачами, які тривали з 22.04.2020 р. по 31.08.2020 р.

В опитування взяли участь 202 перекладачі, тривало воно з 22.04.20 р. по 1.08.20 р. На думку наших партнерів, для спеціалізованої спільноти, якою є перекладацька спільнота, це максимальна кількість учасників, тобто отримані дані можна вважати валідними, і такими, на які можна спиратися у висновках щодо стану професії. Були проведені інтерв’ю з 25 перекладачами всіх напрямків діяльності (письмовий спеціалізований, письмовий художній і усний переклад), біля 28 годин. Інтерв’ю проводили з тими перекладачами, які залишили свої контакти під час опитування, погодившись, таким чином, відповісти на питання.

Основною ціллю аналізу було визначити стан перекладацької професії і самовизначення перекладачів.

Для цього ми отримали основні статистичні показники, визначили чинники, що заважають розвитку професії і занижують статус перекладача у суспільстві, з’ясували основні проблеми, з якими стикаються перекладачі, що працюють з українськими й іноземними бюро перекладів, видавництвами і прямими замовниками, а також почули, чого очікують від Асоціації і за якими напрямками хотіли би розвиватися.

Аналізуючи види перекладів, ми побачили, що письмовий спеціалізований є універсальним видом перекладу, яким займається 171 людина, що складає 85% опитаних: тільки спеціалізований — 63 (31%), спеціалізований + усний — 34 (17%), тільки художній — 20 людей (10%), всі види — 7 (3,5%), тільки усний — 2 (1%), при чому відсотки надані від загальної кількості респондентів.

За віком респонденти розподілитись таким чином: від 18 до 25 років 29 людей (14%), 26-35 — 77 (38%), 36-45 — 64 (32%), більше 45 років — 31 (15%).

Переважна більшість перекладачів належить до групи від 26 до 45 років, тобто до найпродуктивнішого професійного віку, разом складаючи 70 % опитаних. Це професіонали, які мають достатній або великий досвід перекладу (від 5 до 20 років), напрацювали своїх клієнтів, мають навички ведення бізнесу.

Серед них 160 людей (80%) вважають себе перекладачами-фрилансерами, тобто працюють на себе, не є штатними перекладачами, і тільки 5 з них вважають переклад своїм хобі.

Переклад є основним джерелом доходу для 127 (90%) перекладачів цієї групи. Тобто, працюючи на себе і маючи переклад основним джерелом доходу, представники цієї групи є професійними перекладачами.

Бути професіоналом передбачає певний юридичний статус, який визначає положення у суспільстві (між іншим). В Україні найпоширенішою формою ведення бізнесу серед перекладачів є форма фізичної особи-підприємця на спрощеній формі оподаткування (податок складає 5% від доходу). Як показали результати опитування, зареєстровані як ФОП тільки 58 респондентів (29%), ще 16 (8%) мають іншу форму бізнесу. Тобто менше ніж 37% мають офіційний статус.

Серед причин, чому вони не реєструють ФОП (або навіть закривають ФОП, якщо мали), перекладачі називають, перш за все, відсутність стабільного доходу, тобто перешкодою є сплата ЄСВ щомісячно (наразі це трохи більше за 1000 грн.)

З’ясувалося також, що існують, так звані «тіньові» перекладачі, які працюють на когось з колег, в кого багато замовлень. Тобто замовник не знає про їхнє існування, вони не можуть додавати свої проєкти до резюме, вони не розглядають переклад як професію, яка є основним джерелом доходу, хоча присвячують перекладацькій справі більшість робочого часу.

Офіційного юридичного статусу стосунки між замовником і перекладачем набувають після підписання договору. Як показало опитування, завжди підписують договори 17 % (34) респондентів; підписують, але не завжди 38 % (77); підписують іноді 18 % (36); ніколи не підписують 27 % (55). Тобто, майже половина респондентів (45 %) або ніколи не оформлюють замовлення офіційно, або роблять це тільки іноді.

Продовжуючи тему захищеності перекладачів у професії та житті, треба відзначити, що 72 % (146) респондентів не мають страхування здоров’я, життя чи професійної діяльності.

ОСВІТА

Опитування показало, що 47,5 % респондентів мають вищу лінгвістичну освіту і кваліфікацію перекладача, 27 % мають загальну лінгвістичну освіту, 14 % — вищу нелінгвістичну освіту. Тобто, більше половини опитаних не мають спеціальної перекладацької освіти, хоча серед них, згідно з інтерв’ю і коментарями до опитування, є ті, хто проходить спеціальну підготовку на перекладацьких курсах і сертифікацію в іноземних установах.

СПІВПРАЦЯ З БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТА ПРЯМИМИ ЗАМОВНИКАМИ

Українські бюро перекладів

Більше половини респондентів співпрацюють з українськими бюро перекладів (110 — 55%). Оскільки для багатьох бюро перекладів є джерелом замовлень, то співпраці з ними треба приділити увагу. На питання, чи задоволені перекладачі бюро перекладів, ми отримали такі результати: всього відповіли на нього 158 респондентів (78% від усіх опитаних), тільки 35 з них, тобто 22%, повністю задоволені співпрацею, 57 (36%) відповіли «так, але іноді виникають проблеми», 66 (42%) відповіли «ні».

Проблеми, які виникають у перекладачів з бюро перекладів, можна поділити на три групи:

  1. Фінансові:
  2. низькі тарифи, які не переглядаються багато років

– немає додаткової оплати за терміновість і складність

– несвоєчасна або неповна оплата

– не компенсують запізне скасування замовлення

– недобросовісна конкуренція – бюро занижують ціни у боротьбі за клієнта

  • Забезпечення якості
  • Немає зворотного зв’язку від редактора / замовника
  • Відсутність редактора і коректора
  • Некомпетентність редакторів
  • Відсутність рекомендацій щодо термінології
  • Розподіл тексту між кількома перекладачами без узгодження термінології
  • Занадто велика кількість сторінок на день
  • Організація роботи
  • Низький рівень менеджменту (завдання без ТЗ, відсутність організованого робочого процесу)
  • Надання завдання у форматах, що не редагуються
  • Невчасне надання матеріалів
  • Завдання,  що не входять до обов’язків перекладача
  • Оформлення важливіше за зміст (чиє завдання?)

Наш ЗВО пробував надсилати студентів на стажування у БП, але зазвичай бракує якісного зворотного зв’язку із такими базами практики, БП фактично мають дуже обмежені можливості для сприяння підвищенню кваліфікації студентів тощо.

Іноземні бюро перекладів

З іноземними бюро перекладів співпрацюють 37 % (74) респондентів. На питання, чи задоволені перекладачі іноземними перекладацькими компаніями, ми отримали такі результати: всього відповіли на нього 101 респондент (50 % від усіх опитаних), 47 з них , повністю задоволені співпрацею, у 29 перекладачів відповіли «так, але іноді виникають проблеми», і 25 респондентів відповіли «ні».

Проблеми, які виникають з іноземними бюро перекладів

  • Форма оплати (немає PayPal)
  • Тарифи нижчі, ніж в інших країнах за ту саму мовну пару
  • Незручності у комунікації через різницю в часі (доводиться працювати вночі)
  • Контроль робочого часу через plugin без урахування часу на пошук термінології
  • Складна процедура укладання договору та інші формальності
  • Несвоєчасна оплата

Нажаль, тільки 56 % перекладачів, що працюють з бюро перекладів (як українськими, так і іноземними), отримують зворотній зв’язок щодо якості перекладу, відповідно майже половина такого відгуку не отримує.

ВИДАВНИЦТВА:

З видавництвами співпрацюють 95 (47 %) респондентів. На питання, чи задоволені перекладачі співпрацею з видавництвами, ми отримали такі результати: з 95 перекладачів 27 (28 %) повністю задоволені, 29 перекладачів відповіли «так, але іноді виникають проблеми», і 39 респондентів відповіли «ні».

Проблеми, які виникають з видавництвами

Фінансові:

– несвоєчасна оплата

– низькі гонорари, оплата утричі менша за мінімальну

– заниження у договорі суми для приховування доходів

Контроль якості:

– після редагування і коригування залишаються помилки

– відсутність комунікації з редактором

Організаційні:

– недотримання термінів видання

– погоджуються укладати тільки стандартний договір, де права перекладача обмежені

– небажання укладати договір

– нереальні терміни виконання перекладу

– відсутність промоції книг

– на презентації не запрошують перекладача

– занадто великий тестовий переклад

ПРЯМІ ЗАМОВНИКИ

Переважна більшість респондентів відзначили, що працюють з клієнтами напряму (155 — 77%), вони зазначили такі проблеми, які виникають під час співпраці з прямими замовниками:

  • Замовники не розуміють специфіку діяльності перекладача
  • Вимагають високу якість, пропонуючи низьку оплату і нереальний термін виконання замовлення
  • Ставлять завдання, що не входять до обов’язків перекладача
  • Нерегулярність замовлень
  • Затримка оплати, часто доводиться нагадувати про оплату
  • Низька якість тексту оригіналу
  • Надсилають роботу у форматі, що не редагується

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ

Стосовно вирішення проблемних питань, які виникають під час роботи зі всіма типами замовників, переважна більшість перекладачів відповіла, що намагається вести перемовини — 77 % (141 респондент), тільки 1 з опитаних звертається до юристів і 1 подавав до суду.

Більшість перекладачів самостійно визначає рівень оплати 130 (64 %), інші погоджуються на оплату, яку пропонує замовник.

МІНІМАЛЬНІ СТАВКИ ЗА ПИСЬМОВИЙ ТА УСНИЙ ПЕРЕКЛАД

Мінімальна ставка за письмовий переклад у гривнях коливається від 20 грн до вище 300 грн, при чому від 20 до 50 грн отримують всього 10 респондентів (5 %), а вище 300 грн — 21 респондент (10 %).

Мінімальна ставка за усний послідовний переклад у гривнях коливається від 70 до більше 1000 грн. Переважна більшість (45 — 45% усних перекладачів) працює від 200 до 500 грн за годину усного перекладу.

ДЖЕРЕЛА ЗАМОВЛЕНЬ

Основні джерела замовлень — бюро перекладів, колеги-перекладачі та знайомі. Для книжкових перекладачів — це видавництва.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК

Колег цікавить професійний розвиток у таких напрямках: вдосконалення практичних навичок перекладу (147 — 73 %), володіння мовами оригіналу та перекладу (132 — 65 %), у сфері спеціалізації (101 — 50 %), навички ведення бізнесу (83 — 41 %), володіння теорією перекладу (46 — 23 %).

СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПЕРЕКЛАДУ (CAT tools)

Програми перекладацької пам’яті не користуються взагалі 76 респондентів (38 %), SDL Trados використовують 76 перекладачів (38 %), далі йдуть SmartCat, MemoQ, MateCat, 26 респондентів користуються іншими програмами (13 %).

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ РОБОТОЮ

На питання, наскільки перекладачі задоволені своєю роботою, 90 (45 %) відповіли, що це найкраща робота з усіх, для 36 (18 %) це хороша робота, але не надихає; 15 (7 %) респондентів перекладацька діяльність не задовольняє, але є джерелом доходу,  і майже така сама кількість 14 (7 %) зазначила, що шукає інший спосіб заробітку.

ВПЛИВ COVID-19 НА ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

На питання, як пандемія і запроваджений карантин вплинув на професійну діяльність, перекладачів відповіли так: 75 (37 %) відчувають негативні зміни, але невеликі; для 55 (28 %), відчувають серйозне погіршення справ 43 (22 %), і знаходяться у глибокій кризі 22 (11 %) респондентів.

ВИСНОВКИ

  1. Задля поширення інформації про потреби перекладачів необхідна публічність УАП, налагоджена комунікація з усіма зацікавленими сторонами.
  2. Необхідно розробити і затвердити стандарти письмового і усного перекладу
  3. Розробити рекомендацій для бюро перекладів, видавництв та прямих клієнтів щодо співпраці з перекладачами, спираючись на стандарти.
  4. Потрібно створювати платформу для професійного розвитку по всім напрямками із застосуванням системного підходу.
  5. Треба поширювати інформацію про розцінки на письмовий на усний переклад.
  6. Є потреба у бухгалтерській та юридичній підтримці перекладацької діяльності.